Детальнішу інформацію про роботу бібліотеки-філії с.Голокам'янка Ви можете знайти за посиланням:
Історична експозиція «Сила нескорених»
1 жовтня – особливий день для українців. Сьогодні в Україні відзначають відразу 4 важливих свята.
Християни вшановують Божу Матір у День Покрови Пресвятої Богородиці, яка врятувала людський рід. Це свято є символом захисту від ворогів та нагадує нам про постійне піклування Пречистої Діви Марії.
Водночас українці відзначають День козацтва і День УПА, які стали уособленням боротьби громадян за незалежність і свободу рідної країни. Ці свята пов'язані одне з одним, бо здавна вважалося, що всіх, хто захищає Україну, тримає під своїм покровом Діва Марія.
З 2014 року в цей день ми відзначаємо День захисників та захисниць України - це день коли
наш народ висловлює вдячність усім військовим, які невпинно захищають свою Батьківщину від ворога, а також день коли ми маємо вшанувати також пам’ять тих, хто загинув, боронячи Україну.
Це день найширшої подяки — не лише чинним військовослужбовцям ЗСУ, але й ветеранам, зокрема усіх українських національно-визвольних рухів, військовим медикам та правоохоронцям, прикордонникам і працівникам оборонного сектору.
У бібліотеці-філії с. Голокам’янка до вашої уваги представлена історична експозиція під назвою «Сила нескорених».
Завітайте у бібліотеку і дізнайтеся цікаві факти про історію нашої держави.
Книжкову виставку «Книжки цікавенькі для дитячого серденька»
Пірнаю я у море книг,
І насолоду з цього маю,
Бібліотека - мій бальзам,
Який я розумом сприймаю.
Бібліотека - світ знання,
Тож люди йдуть щодня до неї.
В ній і почуття,
Поради є і є ідеї.
Щорічно, 30 вересня в Україні відзначається особливе свято - Всеукраїнський день бібліотек.
В нашому календарі воно з’явилося травні 1998 року — тоді Президент України підписав указ про встановлення цієї події. Її було засновано на підтримку ініціативи працівників бібліотечної сфери, а також як знак визнання незамінної ролі бібліотек у розвитку української науки, культури та освіти.
Бібліотека — це одне з найдавніших культурних надбань людства яке відіграє важливу роль у розвитку країни.
Бібліотеки відповідають за
збереження, накопичення і передачу людських пізнань які містять у книгах.
Напередодні цього чудового свята у бібліотеці-філії с. Голокам’янка був проведений літературний челендж під назвою «Раджу прочитати», який закликає дітей та молодь читати книги та ділитися своїми вроженнями від прочитаного.
Адже сьогодні, коли цифрові технології випереджають час необхідно знайти хвилинку щоб завітати у бібліотеку і прочитати цікаву книжку.
Для наймолодших читачів, на честь свята бібліотекар підготувала ілюстративну книжкову виставку «Книжки цікавенькі для дитячого серденька»
Шановні колеги та любі користувачі! Прийміть щирі вітання та побажання: міцного здоров’я, невичерпної енергії, щоденних радостей, щастя, добра, життєвих успіхів, Миру та Перемоги!
Інформаційне досьє та добірка літератури «Вигнані з рідного краю»
У вересні виповнюється 80 років від початку депортації з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини мешканців цих регіонів.
Ця пам'ятна дата встановлена відповідно до постанови Верховної Ради України від 18 грудня 2018 року і відзначається кожної другої неділі вересня.
Одним із підсумків Другої світової війни стало встановлення нових державних кордонів в Європі, зокрема між СРСР і Польщею.
До переїзду в СРСР підлягали усі громадяни української національності з теренів Холмського, Грубешівського, Томашівського, Красноставського, Володавського та інших повітів Люблінського, Ряшівського та пізніше з Краківського воєводств.
Підставою для переселення ставали списки осіб, які виявили бажання покинути Польщу, відмовитися від її громадянства й отримати паспорт УРСР. Причому виявлення волі могло бути письмовим та усним. Це створювало широкі можливості для зловживань.
За різними даними, в період з 1944 по 1951 роки приблизно 700 тисяч українців примусово переселили до УРСР під приводом «повернення додому».
Виселяли людей у різні регіони УРСР – від Галичини до Причорномор'я, Слобожанщини та Донеччини. Коли мова ішла про південні чи східні області, фактично депортовані часто опинялися серед голих степів.
Через комуністичний режим у СРСР робили це із застосуванням терору, репресій, конфіскації майна, обмеження політичних, соціальних, економічних і культурних прав людей.
Ці складні історичні події описували у своїх творах українські письменники
Богдан-Ігор Антонич
Дмитро Бедзик, автор численних оповідань, повістей, п’єс про Лемківщину. Найвагоміша його тетралогія, яку складають романи «Украдені гори», «Підземні громи», «За хмарами зорі» та «Сполох».
Василь Земляк у романі «Зелені млини» (1976)
12 вересня у бібліотеці-філії с. Голокам‘янка до уваги користувачів представлено інформаційне досьє на цю тему, а також добірку літератури під назвою «Вигнані з рідного краю»
Книга на вихідні - Б. Вербера «Мурахи»
Ось і добігла кінця літня пора, дні стають все коротшими, а вечори все довшими…Найкращим способом скоротити осінній вечір є гарна книга.
У бібліотеці-філії ля усіх користувачів діє літературна експозиція «Книга на вихідні».
Сьогодні до вашої уваги представлено книгу сучасного французького письменника Б. Вербера «Мурахи».
Люди звикли вважати себе господарями планети. Однак поруч живуть істоти, здатні кинути їм виклик. Їх мільярди, але вони діють як один організм. Дві потужні цивілізації, два світи - і один біолог-мізантроп, захоплений неймовірною ідеєю. Життя його родини перетворюється на квест. Але, долаючи кілометри катакомб під Парижем, герої не знають, що справжні таємниці - на поверхні. Розгадка цих таємниць назавжди змінить обидва світи і забере чимало життів.
Про це розповідає перша книга з трилогії Бернара Вербера "Мурахи" - і це лише початок. "От побачите, це геть не те, чого ви чекали", - застерігає сам автор.
Завітайте у бібліотеку і оберіть книгу, яка допоможе заповнити довгий осінній вечір
Літературне досьє «О. Довженко - син свого часу»
10 вересня виповнюється 130 років від дня народження Олександра Петровича Довженка - українського письменника, кінорежисера, кінодраматурга, художника, актора, поета, публіциста.
О. Довженко зняв і поставив 14 фільмів, написав майже 20 кіносценаріїв і кіноповістей, створив більше 20 новел та оповідань.
О. Довженко народився 10 вересня 1894 року на хуторі В'юнище (нині смт Сосниця), Чернігівської губернії у незаможній багатодітній родині. Його предками були полтавські чумаки, які оселилися в Сосниці в середині XVIII століття.
У 1911 році О. Довженко вступив до Глухівського учительського інституту (нині Глухівський національний педагогічний університет ім. О. Довженка), у вересні 1917 року перевівся вчителювати до Сьомого Київського вищого початкового училища і вступив на економічний факультет Київського комерційного інституту (нині Київський національний економічний університет), паралельно став слухачем Академії мистецтв.
На початку 1918 року О. Довженко став до лав армії Української Народної Республіки. У серпні 1919 року був заарештований Волинськими чекістами, але скоро звільнений на прохання В. М. Еллана-Блакитного (українського поета і революціонера).
У 1926 році Довженко почав працювати на Одеській кінофабриці (ВУФКУ), якою на той час керував письменник Ю. Яновський.
Навесні 1927 року О. Довженко закінчив виробництво свого фільму «Сумка дипкур'єра». У ньому він спробував себе і як актор – зіграв роль кочегара. У пресі з'явилися перші позитивні відгуки.
Повністю талант Довженка заявив про себе 1928 року фільмом «Звенигора», де епізоди української історії перепліталися зі сценами Громадянської війни, тут поєднувалися революційний епос, сатира та лірика.
На думку критиків, «Звенигора» ознаменувала народження українського кіно як мистецтва.
У 1930 році О. Довженко зняв картину «Земля», яка вивела українське мистецтво на широкі міжнародні обшири й принесла митцю світову славу, але на батьківщині вона була піддана серйозній критиці та у квітні 1930 року постановою Оргбюро ЦК ВКП(б) демонстрацію фільму було заборонено.
У той час як фільм «Земля» був під забороною в Україні, в Берліні після прем'єри картини з'явилося 48 величальних статей про О. Довженка та його твір. А італійські кінокритики назвали українського митця «Гомером кіно». В СРСР стрічку дозволили до показу лише в 1958 році, коли на міжнародному референдумі в Брюсселі вона увійшла до числа 12 найкращих фільмів у всесвітній історії кіно.
Коли почалася Друга світова війна, О. Довженка евакуювали спочатку в Уфу, а потім в Ашгабад. У лютому 1942 року він домігся відправки на Південно-Західний фронт. Нарисами, оповіданнями та дописами письменника про побачене зачитувалися бійці на передовій та люди в тилу.
Улітку 1943 року Довженко написав кіноповість «Україна у вогні», розповівши в ній правду про радянський бюрократизм і недбалість, які у воєнний час призвели до загибелі в Україні тисяч людей. Повість була заборонена для друку і постановки з формулюванням, що «це вилазка проти нашої партії, проти Радянської влади, проти колгоспного селянства, проти нашої національної політики».
Митець помер 25 листопада 1956.
У бібліотеці-філії до уваги користувачів представлено літературне досьє під назвою «О. Довженко - син свого часу». Завітайте у бібліотеку і ознайомтеся з творами митця.
Караван цікавих книг «Ти не один коли є книга»
Читайте книжку!
В здоровому тілі –
Здоровий дух:
Це нам говорять
Із дитинства.
Щоб дух був добрим
Треба нам –
Читати книжки
З гарним змістом.
В. Гладчук
Книга – це незмінний носій інформації. Завдяки книгам ми не тільки отримуємо простий і зрозумілий доступ до ідей і знань, моральних і духовних цінностей, ми торкаємося до справжніх творчих досягнень та розумінню краси нашого людства. У світі багато культурного різноманіття, саме книга є певним вінком у просторі і часі, що відкриває перед нами різні цивілізації і соціальні культури, історичні повороти і неминучий прогрес.
Книжка – це мудрість, знання, а також захоплюючі історії. Привчати любов до читання потрібно змалечку.
31 серпня у бібліотеці-філії с. Голокам‘янка відбулася караван цікавих книг під назвою «Ти не один коли є книга».
Для даного заходу було обрано тему пригодницької літератури, яка зацікавила юних користувачів бібліотеки.
Пережити сотні пригод та подорожей, відчути всі незабутні емоції, які відчувають персонажі книг, що може бути більш захопливим і хвилюючим.
Читайте книги, юні друзі:
Учіться мріяти й творить,
І будуть невмирущі музи
Про вас з любов’ю говорить.
Хай книга щира і нова
Нам буде як життєва спрага.
Книжково-мистецька інсталяція «Нам Україна вища над усе!»
Незалежність, мов зоря ясна,
В серці кожного з нас не згасає.
Нехай Україна, мов юна весна,
Живе та лише розквітає!
24 серпня Україна відзначає одне із найважливіших державних свят - День Незалежності України, це особлива дата, що має величезне значення для кожного українця.
Це свято нагадує кожному з нас, що пройшов наш незламний народ заради свободи, гартуючи силу, дух та незламність з кожним поколінням. Нехай Господь захищає нашу неньку і благословляє кожного з вас. Нехай наша прекрасна країна розвивається та стає кращою з кожним днем, а наші серця будуть сповнені гордістю за рідну землю.
Президент Володимир Зеленський у зверненні до народу з нагоди Дня Незалежності заявив, що Україна і українці самостійно визначатимуть свій шлях. «Як жити, яким шляхом іти і який вибір робити, будуть для себе визначати лише Україна й українці. Бо так працює незалежність», - підкреслив Зеленський.
Також Президент запевнив, що українці завжди повертають борги. «І той, хто зичив нашій землі лиха, отримає його у себе вдома. З відсотками. Той, хто хоче сіяти на нашій землі зло, пожинатиме його плоди на своїй території».
Він подякував кожному, хто допомагає воїнам і Українській державі, усім, хто живе й працює, аби працювала й жила незалежність.
На честь цього великого свята у бібліотеці-філії с. Голокам‘янка ви можете переглянути книжково-мистецьку інсталяцію під назвою «Нам Україна вища над усе!», де представлено літературу про історичне минуле нашої держави.
Майстерка «Є священний диво-птах в синьо-жовтих кольорах»
Прапор України – жито і блакить,
Прапор України в небі майорить.
З прапором – на свято, з прапором – у бій,
Це моя святиня, символ волі мій!
Н. Карпенко
Сьогодні, 23 липня, Україна святкує День Державного Прапора.
Державний прапор України – це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього та жовтого кольорів.
Згідно з популярним тлумаченням, синій колір українського стяга символізує небо, а жовтий – пшеничні лани, згідно з релігійним - синій колір є уособленням Творця та Вищої духовної сили, а жовтий – усього земного.
Попри цинічні наміри держави-терористки росії загарбати українські території, українці продовжують мужньо виборювати свободу для своєї країни та з кожним роком ще більше цінують свою ідентичність, плекаючи національні скарби.
На честь Дня Прапора у бібліотеці-філії с. Голокам‘янка відбулася творча майстерка під назвою «Є священний диво-птах в синьо-жовтих кольорах»
Юні читачі бібліотеки з захопленням малювали Державні символи України та слухали розповідь бібліотекаря про довгу та нелегку історію становлення цих символів.
Наш Прапор - дух єдиний Великого народу,
Наш Прапор - то родина, що прагне до свободи!
ХОДИТЬ СЕРПЕНЬ
Колосок до колосочка,
Мов стіна.
Золота стоїть пшениця
Наливна.
При дорозі мак червоний
Де-не-де.
Біля квітки волохатий
Джміль гуде.
Ходить серпень урожайний
По землі,
У поля веде
Комбайни - кораблі.
Л. Савчук
Серпень… Останній місяць літа. Починають достигати овочі та фрукти, день стає все коротшим, а ночі холоднішими…
Перші признаки того, що осінь вже стоїть на порозі і заманливо кличе діточок до школи.
Але у бібліотеці - філії с. Голокам’янка літо не закінчується, ще триває конкурс літнього читання «Літо з книжкою -2024».
Шановні користувачі бібліотеки запрошуємо вас переглянути цікаву літературу та обрати книжку, яка чекає саме на вас.
Запрошуємо до читання!
Літературний огляд Р. Лубківський
КРЕДО
Не хочу аби
Замість мене думали
Не хочу аби
Замість мене вирішували
Не хочу аби
Замість мене голосували
(Проти мене)
Хочу бути самим собою
Настільки
Аби до серцевини
Совісті
Р. Лубківський
10 серпня 1941 року у селі Острівці Теребовлянського району Тернопільської області, в селянській родині народився Роман Мар’янович Лубківський. У 1958 році закінчив середню школу у місті Теребовля, у 1963 закінчив філологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка.
Поетичний хист Р. Лубківського інтенсивно розвивався саме під час навчання в університеті. У цей час вірші молодого поета-початківця друкувалися у багатьох періодичних виданнях.
Після закінчення вишу молодий поет працював редактором у видавництві «Каменяр».
Р. Лубківський займав вагоме місце у політичній діяльності Української держави: він був народним депутатом України, а також Надзвичайним і Повноважним Послом України в Чеській і Словацькій Федеративній Республіці, 1993-1995 роки- у Чеській Республіці.
Саме за ініціативою Р. Лубківського було започатковано традицію складення присяги Президентами України на Пересопницькому Євангелії, а також було відновлено пам’ятні місця, пов’язані з Маркіяном Шашкевичем та Богданом-Ігорем Антоничем.
Р. Лубківський сприяв створенню музею М. Грушевського, пам’ятників Ю. Дрогобичу та Українським Січовим Стрільцям у Карпатах.
За вагомі внески Р. Лубківського було відзначено багатьма нагородами та преміями, серед них Кавалер Ордену «За заслуги» II і III ступенів, заслужений діяч культури Польщі (нагороджений цією відзнакою за перекладацьку діяльність і популяризацію в Україні польської літератури, 1977), літературна премія імені П. Тичини (1979), премія імені В. Незвала Чеського літературного фонду (1984), премія імені П. Гвєздослава за оригінальну та перекладацьку творчість, відданість культурі словацького народу (1988), Національна премія України імені Т. Г. Шевченка (1992), Премія імені М. Рильського (2008), премія Ars Translationis за переклад з чеської мови драми В. Фріча «Іван Мазепа». (2008).
Помер Роман Лубківський 23 жовтня 2015 року у Львові, похований на Личаківському цвинтарі. У серпні 2016 року у Львові на фасаді будинку на вулиці Крушельницької, 19, де мешкав письменник, було встановлено меморіальну таблицю.
У бібліотеці-філії с. Голокам‘янка до уваги користувачів підготовлено літературний огляд творчості поета.
Перша збірка віршів Р. Лубківського «Зачудовані олені» вийшла у видавництві «Каменяр» у 1965 році. А потім були збірки «Громове дерево» (1967), «Ромашка» (1969), «Смолоскипи» (1975), «Звіздар» (1977), «Словацьке літо» (1986), «Карбівня» (1987), «Серпневе яблуко» (1989), «Погляд вічності» (1990,). За ними йшли «Балканський Христос», «Камінне жниво» (обидві - 2001), «Квітень у серпні», «Сто і одна строфа Романа Лубківського» (всі - 2003), «Янголом у снігах» (2005), «Frum Romanum» (2009), «Нічна варта» (2011). У творчому доробку Р. Лубківського є теми, до яких він повертається постійно: зображення національного поступу народу, його «безсмертного духу», логічне поєднання честі і краси, показ гармонії стосунків у світі людини і світі природи.
Р. Лубківський здобув законне місце у гроні найвідоміших українських майстрів перекладу, адже переклав сотні творів, серед яких збірки поезій Десянки Максимович, Лацюноволеського, Франце Прешерна, Янки Купали. Відтворив українською мовою драму Юліуша Словацького «Срібний сон Саломеї» та драму Йозефа Вацлава Фріча «Іван Мазепа».
Запрошуємо всіх ознайомитися з творами Р. Лубківського, які знаходяться у фонді бібліотеки.
Добірка літератури В. Винниченка
28 липня 1880 року у місті Єлисаветграді Херсонської губернії (нині – Кропивницький) в робітничо-селянській родині народився Володимир Винниченко, український письменник і політик, перший голова уряду УНР, видатний діяч доби Української революції 1917-1921 років.
Під час навчання на юридичному факультеті Київського університету брав активну участь в українському національному русі, був членом Київської громади і одним із засновників РУП, вів пропаганду серед селян Полтавщини і робітників Києва. 1902 виключений з університету за політичну діяльність, призваний до армії, яку залишив через загрозу арешту, перейшов на нелегальне становище.
З 1905 входив до керівного ядра Української соціал-демократичної робітничої партії, з 1907 – член ЦК УСДРП, 1908 приєднався до щойно створеного Товариства українських поступовців. 1905–1917 перебував на напівлегальному та нелегальному становищі в Російській імперії, жив в Австрії, Франції, Швейцарії, Iталії. Перша збірка оповідань "Краса і сила" вийшла друком 1906. Після Лютневої революції 1917 повернувся до Києва, став одним із лідерів української революції 1917–1921, активним і дійовим українським політиком. Очолював УСДРП, був головним редактором "Робітничої газети". Керував роботою Українського національного конгресу, двох військових, селянського та робітничого всеукраїнських з'їздів. У травні–червні 1917 очолював українську делегацію, яка передала Тимчасовому урядові вимогу УЦР про надання Україні автономії, вів переговори з делегацією Тимчасового уряду в Києві 11–12 липня 1917. Стояв біля витоків української державності, був членом та заступником голови УЦР, головою першого українського уряду – Генерального секретаріату Української Центральної Ради, генеральним секретарем внутрішніх справ, автором та співавтором усіх головних законодавчих актів УЦР, у тому числі 4-х Універсалів.
14 листопада 1918 очолив Директорію УНР. В лютому 1919 вийшов з її складу, не погоджуючись з політикою орієнтації на Антанту.
В травні 1920 прибув до Москви, зустрівся з радянським партійним керівництвом та отримав пропозицію отримати роботу в Українському радянському уряді. Пересвідчившись у неможливості співпрацювати з радянською владою, знову відбув за кордон.
У 1934 році Винниченко купує в містечку Мужен на півдні Франції садибу, де і проживає з дружиною до кінця життя, пишучи твори, малюючи картини (понад 20 його полотен зберігаються в Інституті літератури ім. Т. Шевченка НАН України) і займаючись садівництвом – наприкінці життя він перейшов на вегетаріанство.
Помер 6 березня 1951 року. Похований на кладовищі в Мужені.
В. Винниченко залишив після себе велику літературну спадщину.
1919–1920 написав 3-томний мемуарно-публіцистичний твір "Відродження нації", де підбив підсумок своєї політичної кар'єри та виклав власні погляди на українську революцію. Винниченко є автором численних публіцистичних, белетристичних і драматичних творів. Серед них – п'єси «Щаблі щастя» (1907), «Великий Молох» (1907), «Memento» (1909), «Брехня» (1910), «Гріх», «Між двох сил» (1918) та багато інших, романи «Записки кирпатого Мефістофеля» (1917), «Сонячна машина» (1926), «Слово за тобою, Сталіне» (1950) та інші.
У бібліотеці-філії с. Голокам‘янка підготовлена тематична добірка літератури під назвою «В. Винниченко: політик, літератор, художник» де представлення твори письменника, які знаходяться у фонді бібліотеки.
Добірку літератури В. Барка
16 липня 1908 року в селі Солониця Лубенського району на Полтавщині в козачій родині народився Василь Барка (cправжнє ім’я – Василь Костянтинович Очерет) – талановитий письменник і поет, представник української діаспори у Сполучених Штатах Америки.
1927 р. Василь Барка закінчив Лубенський Педагогічний технікум, працював учителем фізики і математики в шахтарському селищі Сьома Рота на Донбасі (в автобіографії зазначав, що професію обрав помилково, прийнявши за авторитет старших братів).
Перші поетичні твори В. Барки загинули під час війни.
Спочатку В. Барка працює педагогом, але не влаштовує радянський режим своєю життєвою позицією, потім певний час український поет працює в Краснодарському художньому музеї науковим співробітником. Але і там пильні ідеологічні наглядачі добачили «контрреволюційність» в оформленні експозицій.
У 1943 р. була оголошена мобілізація всіх чоловіків на роботи в Німеччину. Війна назавжди розлучає Василя Барку з сім’єю. У важкому зимовому переході поет писав вірші, та більшість з них загубилися.
У цьому ж році письменник вибрав собі псевдонім, дивлячись на барки, які розвантажував, і порівнюючи себе з ними («тягнуться по річці туди-сюди, несучи на собі те, що людям потрібно»). Зміною прізвища на псевдонім намагався захистити свою родину від переслідувань.
У Берліні Василеві Барці вдалось вирватися з табору.
У 1945 р., разом з іншими вигнанцями-втікачами письменник здійснив 1000-кілометровий перехід до Авсбурга в табір «Ділі» (табір для переміщених осіб). Там поет почав свій перший прозовий роман «Рай», який вийшов у Нью-Йорку в 1953 р.
У 1946 р. у Німеччині вийшла збірка віршів Василя Барки «Апостоли», у 1947 р. з’явилася збірка «Білий світ».
У 1950 р. за офіційним дозволом Василь Барка переїхав до Америки, де працював над історією української літератури.
Протягом 1958-1961 рр. Василь Барка працював над романом «Жовтий князь», який опублікував у 1963 р. окремою книгою в Нью-Йорку (перевиданий 1968 р.; 1981 р. Вийшов у перекладі французькою, і тільки в 1991 р. з’явився в Україні).
Протягом 1969-1988 рр. письменник працював над романом-притчею «Спокутник і ключі землі» (про життя українців в Америці), 2 і 3 томами поезій «Океан», поетичною збіркою «Свідок сонця шестикрилий» (Нью-Йорк, 1981), драматичною поемою в двох томах «Кавказ» (Київ, 1993). Ці твори Василь Барка вважав найголовнішими у своєму художньому доробку. У 1992 р. в Україні опубліковані кілька творів Василя Барки.
Легендарний письменник і перекладач Василь Барка був ще й неабияким художником.
Вперше в історії України в Києві у 2017 р. було відкрито виставку «Світ очима душі: малярські роботи Василя Барки». На ній експонувалося 21 художня робота: пейзажі, виконані у техніці пастелі в 1960-х у США.
Помер видатний український письменник у Глен Спей (українському поселенні неподалік від Нью-Йорка) 11 квітня 2003 року.
У бібліотеці-філії с.Голкам‘янка ви можете переглянути добірку літератури «В. Барка -поет і письменник української діаспори»
Триває конкурс літнього читання «Літо з книжкою»
Щедре літо
Літня спека, грози, грім,
Літо, ти прекрасне всім!
Скільки в тебе є скарбів:
В лісі – ягід та грибів;
У садках – смачна малина,
Аґрус, яблука, ожина.
Фрукти й зелень соковита –
Це смачні дарунки літа.
Ген тече срібляста річка...
Ой і тепла ж в ній водичка!
Можна влітку засмагати,
Можна плавати й пірнати.
Тетяна Корольова
Літо - пора багата на різні скарби, які ми знаходимо всюди: у лісі, у саду та на городі. Можна багато часу проводити на вулиці, на річці, їхати у подорожі та грати у різні ігри. Але не слід забувати про те, що у бібліотеці є багато цікавих книжок, які можна почитати ввечері перед сном, або у період обідньої спеки, а також за це отримати цікаві призи…
Нагадуємо, що у бібліотеці-філії с. Голокам‘янка триває конкурс літнього читання «Літо з книжкою».
Приходьте у бібліотеку, обирайте книжки на ваш смак, хто прочитає набільше книжок отримає цікавий приз.
Запрошуємо до читання!
Добірка літератури «Перлини творчості Ігоря Калинця»
Сопілка
Був я у Калинової Сопілки
за поводиря.
Ото звечора заходимо
до хати,
а там дівчатко:
— Дайте і мені подударити.—
Сопілці дівчатко злюбилося,
то вона й каже:
— Ой, помалу-малу,
Звениславо, грай,
та не вражай мого серденька вкрай.—
А коли закінчила сумної,
то взялася за боки:
— Заграйте у золоті пальці,
а я стану на листочок:
річка-млинівочка,
вечір-млиночок.
І. Калинець
9 липня 2024 року 85-літній ювілей відзначив Ігор Миронович Калинець – український поет, прозаїк, громадський діяч.
Ігор Калинець народився у м. Ходорові на Львівщині в сім'ї службовця. 1962 року, закінчивши українське відділення філологічного факультету Львівського університету, почав працювати в обласному архіві.
У 1972 року молодий письменник отримав 6 років суворих таборів і 3 роки заслання за свою громадянську позицію. Дружину Ігоря Калинця – відому українську поетесу Ірину Калинець – спіткала така сама доля. В ув’язненні поет працював токарем і кочегаром. На волю вийшов 1981 року.
Після повернення із заслання був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури.
Велику нішу в творчому доробку письменника складають вірші, оповідки й казки для дітей.
Як справжній казкар, Ігор Калинець у звичайних речах бачить незвичайне. Адже не кожен може побачити на дні старої карафи невидимого для інших Цюня, у млинку для мелення кави – велику любительку цього напою Дзуськи, в бронзовій ступці для перцю – Дриська...
Виявляється, що навіть в старих заржавілих замках і завісах також живуть дивні істоти – Скрегітка, Рипуньо, Скімлюх, у яких є свої бажання, звички й уподобання.
Добрі, чарівні, фантастичні, філософські – такими є казки Ігоря Калинця і кожен з нас може віднайти в них щось близьке нашим відчуттям і потаємним мріям.
У бібліотеці-філії с.Голокам’янка до уваги читачів представлена добірка літератури під назвою «Перлини творчості Ігоря Калинця», де можна ознайомитися з творчістю поета.
«Влітку грай, відпочивай, але читать не забувай»
Знаєш, скільки справ у літа?
Їх усіх не полічити!
Треба нам підсмажить спини,
Ніс убрати в ластовиння,
Накупати нас у річці
Наперед на три сторіччя,
Та іще подарувати
Лісу й лугу буйні шати.
Словом, справ — не полічити!
Та найбільше треба літу,
Щоб зуміли я і ти
Набагато підрости!
Анатолій Костецький
Літо у розпалі, період відпусток, шкільних канікул… Хочеться більше часу проводити на свіжому повітрі.
Але про книжки не слід забувати навіть влітку.
Адже саме книги допомагають здобувати нові знання, збагачувати словниковий запас і розвивати мислення. Книги не лише розповідають про навколишній світ, але й допомагають поринути у світ пригод і дослідити світ невідомого.
Як довести юним читачам, що бібліотека - це чудове місце для цікавого та корисного проведення дитячого дозвілля?
Дуже просто - можна поєднати активні ігри і читання книжок.
У бібліотеці-філії с. Голокам’янка відбулася гра-мандрівка під назвою «Влітку грай, відпочивай, але читать не забувай».
Цього разу бібліотекар запропонувала провести голосні читання на природі.
Розпочалась мандрівка з велоперегонів, потім діти грали у м‘яча, а коли прийшов час відпочити діти обрали кожен для себе цікаву книжечку почитали цікаві історії про тварин. Діти не помітили, як швидкий пройшов час і слід було повертатися додому…
Запрошуємо читачів завітати у бібліотеку і взяти цікаву книгу.
Провести вихідні з цікавою книжкою, що може бути кращим?
Бібліотека-філія с. Голокам’янка рекомендує прочитати своїм користувачам книги львівського письменника, члена Національної спілки письменників України, лікаря Олега Рибчинського:
1. «Чорні морелі Одвічне кохання, котре мов вірус влучає в людей різного віку, статку, становища, не минає й людей в рясах, у церквах і монастирях. Власне вибір між духовним і душевним лежить у сюжетній лінії роману "
2. «Солодкий гріх, або анатомія зради» Жінка, зраджуючи чоловіка, отримує задоволення. Йому ж дістається цей гріх, нестерпний біль приниження його чоловічої гідності. Бажання позбутися його, чоловік творить подвиги аби вгамувати, забути цей гріх, піднятися над ним. Та марно: все його життя гірчить тим гріхом і всі його старання і подвиги тонуть в солодкавому гріхові жіночої зради.
Такий сюжет другого роману О. Рибчинського, який являється продовженням любовно-історичного роману «Чорні морелі». Події та герої реальні, тільки з морально-етичних міркувань змінено їх імена.
3. «Карма священника»
Карма – причина, наслідок, відплата, причинно-наслідко-вий закон, згідно з яким праведні чи гріховні дії людини визна-чають її подальшу долю… У повсякденному житті ніхто так зле не зробить людині, як вона сама собі.
Розповідь про Гавриїла Костельника – вдалий тому при-клад. Яскраве і трагічне життя цього талановитого науков-ця, письменника, теолога, філософа, блискучого проповід-ника, соратника Митрополита Шептицького, настоятеля Преображенського Храму у Львові, голови ініціативної групи зі скасування Унії та заборони Греко-Католицької Церкви в Україні на, Львівському псевдособорі 1946 року.
Казкотерапія за творами Олени Пчілки «І таке буває…»
Гайда, дітки, у садок!
Любо там та мило!
Скільки всяких там квіток
Сей рік уродило!
Повна рожа, мак чубатий,
Між кущами м’ята,
І барвіночок хрещатий
Стелеться до хати.
Там метелики і бджоли,
Пташки -щебетухи,
А в травиці скрізь навколо
Кузки-стрекотухи.
Сонце з неба світить, гріє,
Сяє, мов сміється,
І, як вільна пташка, мрія
До небес несеться.
29 липня 1849 року на Полтавщині, у місті Гадячі народилася Ольга Петрівна Драгоманова (по чоловікові Косач), Олена Пчілка - псевдонім, який вона собі обрала і під яким найчастіше друкувалася.
Олена Пчілка - поетеса, автор прозових та драматичних творів, перекладач, науковець, фольклорист і етнограф, публіцист, видавець, активна громадська діячка.
А ще — вродлива жінка, ніжна й мудра матір, яка виховала геніальну Лесю Українку та виплекала її талант.
Подружжя Косачів виховувало і навчало своїх дітей самотужки, бо вони були незадоволені тим, шкільна освіта була відірвана від національного та народного коріння.
Ольга Петрівна багато зробила для розвитку здібностей своїх дітей, дала їм різнобічні знання: вчила музиці, малюванню, мовам, історії, заохочувала до літератури і намагалася поділитися своїми знаннями з іншими.
Під час революції і громадянської війни Олена Пчілка жила в Гадячі. Тут вона організувала аматорський дитячий театр, писала п’єси для дітей, редагувала місцеву газету. Потім вона переїздить до Києва.
В останні роки життя, коли почалися сталінські репресії проти української інтелігенції, Ольга Петрівна Косач зазнала переслідувань.
Померла Олена Пчілка 4 жовтня 1930 року в Києві. Довгий час про неї не писали, не друкували її творів, намагалися викреслити з історії літератури.
Сьогодні ім’я Олени Пчілки та її твори звучать в кожній школі і бібліотеці, в статтях, телепередачах, на вечорах пам’яті та у соцмережах.
Вірші Олени Пчілки та її творчість допомагають виховувати культуру та патріотичність у сучасних дітей.
27 червня у бібліотеці-філії с. Голокам‘янка відбулася казкотерапія за творами Олени Пчілки «І таке буває…», яка була доповнена однойменною тематичною виставкою.
Бібліотекар розповіла дітям про життєвий та творчий шлях письменниці і діти з задоволенням прочитали вірші та казки.
,,Літо з книгою’'
Літо, літо золоте
Випиває роси
Та з пшениченьки плете
Україні коси.
Виглядає з-поміж віт
Вишнями в садочку,
Одяга на цілий світ
Сонячну сорочку.
Лель-Анатолій Загрудний
Нарешті всі дочекалися, прийшла найкраща пора року – Літо! Канікули, розваги, відпочинок!
Щоб зробити літній відпочинок ще цікавішими, у бібліотеці оголошується Марафон літнього читання ,,Літо з книгою’‘, який триватиме до кінця літа.
Це чудова нагода прочитатити улюблені казки чи оповідання, добірку книг за шкільною програмою, а також познайомитися з цікавою різножанровою літературою українських та зарубіжних авторів, яка не залишить жодного байдужого до захопливих книжкових історій.
Умови конкурсу дуже прості:
1. Прийдіть у бібліотеку і зареєструйтеся у марафоні;
2. Обирайте літературу на свій смак і читайте з задоволенням;
3. Бібліотекар порахує скільки Ви прочитали книжок і хто прочитає більше - той переможе .
На переможців конкурсу чекають цікаві призи.
«Книга відгуків»
Літо, гаряча пора року, пора відпусток, але кожен обирає для себе улюблений спосіб відпочинку.
Для багатьох найкращим відпочинком є читання книг у затишному місці. Саме за допомогою книг можна побувати у найцікавіших місцях нашої планети, у найвіддаленіших закутках Всесвіту, та навіть відвідати минулі епохи…
У бібліотеці-філії с. Голокам‘янка створена «Книга відгуків», щоб читачі бібліотеки могли дати оцінку для прочитаних книг.
Залишити своє враження можна поставивши кількість зірок якості : від 1 - якщо книга вас не зацікавила і до 5 - якщо книга повністю відповідає вашому літературному смаку.
Ваша думка є дуже важливою для нас, адже ця система зворотного зв’язку, допоможе визначити смаки наших читачів і поповнювати фонд бібліотеки вашими улюбленими книжками.
Роман Іваничук
27 травня 1939 року селі Трач на Івано-Франківщині народився Роман Іваничук – письменник, публіцист, педагог, громадський та культурний діяч.
Походив із сім’ї вчителя. Навчався у початковій школі в рідному селі. У 1948 році знову вступив до Львівського університету на українську філологію. Проте не хотів йти до комсомолу і на свята ходив у вишиванці, тож на нього був написаний донос і 1949-го Романа Іваничука виключили з університету за «антирадянську діяльність».
Відслужив три роки в армії (в Азербайджані) і в 1953 році поновився в університеті, який закінчив у 1957 році. Поїхав працювати учителем української мови і літератури у село Щирець Львівської області. Там продовжив писати, вступив до Спілки письменників УРСР. У літературі вважав своїми учителями Василя Стефаника, Михайла Коцюбинського та Ірину Вільде, також у ранній період творчості перебував під великим впливом творів Івана Керницького.
З червня 1988 року очолив львівську філію Товариства рідної мови. Навесні 1990 року обраний народним депутатом УРСР, брав участь у підготовці і проголошенні Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року і Акту про незалежність України 24 серпня 1991 року.
Помер Роман Іваничук 17 вересня 2016 року. Похований у Львові.
27 травня 2024 року виповниюється 95 років від дня народження письменника, у бібліотеці-філії с. Голокам‘янка до уваги читачів підготували літературний екскурс
«Роман Іваничук:миттєвості великого таланту».
Історичні романи Іваничука склали великий цикл, що охоплює 500-літню минувшину України та представляє широке полотно боротьби за утвердження державності й усвідомлення самоідентичості нашого народу.
Перша збірка новел «Прут несе кригу», яка принесла йому визнання вийшла друком у 1958 році.
Особливу увагу й зацікавлення читачів мав історичний роман про Визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького «Мальви» (1968 рік), де розкрито тему яничарства, зради й вірності, патріотизму та відступництва. Цей твір викликав категоричне неприйняття офіційної критики. Іваничук тривалий час був позбавлений можливості публікувати свої твори.
У тетралогії «Вогненні стовпи» (2006 рік)
письменник уперше в українській художній літературі звернувся до теми ОУН і УПА.
Активна громадянська позиція і талант письменника поєдналися у збірнику статей, есеїв та спогадів «Чистий метал людського слова», «Благослови, душе моя, Господа».
За романами «Шрами на скалі» та «Мальви» здійснено низку театральних інсценізацій.
За мотивами роману «Черлене вино» створено оперу «Олеська балада», поставлена у 1985 р. у Львівському театрі опери та балету.
Окремі твори Романа Іваничука перекладено словацькою, польською, німецькою, французькою мовами.
22 травня виповнюється 165 років від дня народження британського письменника сера Артура Конан Дойля, автора детективів про Шерлока Холмса.
Англійський письменник, публіцист і журналіст Артур Ігнаті-ус Конан Дойл народився 22 травня 1859 року в столиці Шотландії Единбурзі. Вивчав медицину в Единбурзькому університеті, у 1881 році став доктором медичних наук.
Конан Дойл захоплювався спортом: відмінно грав у більярд, був одним із перших організаторів авторалі та першим випробувачем мопеда.
За своє життя він також працював корабельним лікарем на китобійному судні, полював на тюленів в Гренландії, служив на сухогрузах біля берегів Західної Африки.
Його духовним кумиром був Едгар По.
В останні роки життя письменник багато подорожував, відвідав усі континенти. Також він займався спіритизмом, доводячи, що «земне життя не більш ніж ілюзія, а справжнє осмислене буття починається після смерті».
Помер Конан Дойл 11 липня 1930 року. На надгробку було написано: «Stee true, blade straight» («Вірний, як сталь, прямий, як клинок»).
Артур Конан Дойл прославився як талановитий письменник, який подарував світові приватного детектива та генія дедукції Шерлока Холмса, що став найпопулярнішим героєм кінематографу і занесений до книги рекордів Гіннеса.
Славнозвісний дедуктивний метод використовується кримінальною поліцією у всьому світі, а в Єгипті твори про Шерлока Холмса включили до обов’язкової програми навчання для слідчих. Окрім детективів у його доробку багато історичних та науково- фантастичних творів, газетних статей, а також книг про спіритуалізм.
У бібліотеці-філії с. Голокам’янка підготували перегляд літератури під назвою «А. Конан Дойл - геній детективної літератури»
День вишиванки
Щорічно у третій четвер травня в Україні відзначають
День вишиванки - це свято, яке покликано зберігати традиції українського національного одягу.
«Весна і мама - дві краплинки сонця»
Мама, мамочка, матуся,
Я до неї пригорнуся.
Вона добра і привітна,
Ніби сонце в небі, світла.
Мама - людина, яка дала нам життя, людина, якій ми завдячуємо нашими вміннями, знаннями, вихованням, рисами характеру та багато іншим.
День матері в Україні щорічно відзначають у другу неділю травня.
У цей день треба гарно привітати свою маму із цим чудовим святом, сказати найтепліші слова любові та поваги, а також подарувати подарунок, особливо приємним для кожної мами буде подарунок виготовлений власними руками.
11 травня, у переддень Дня матері у бібліотеці-філії с. Голокам‘янка відбулася година творчості під назвою «Весна і мама - дві краплинки сонця».
Маленькі читачі завітали у бібліотеку для того щоб власними руками виготовити подарунки для своїх матусь.
Діти проявили фантазію і створили чудові вироби з кольорового паперу та пластиліну.
,,Барвисті читання‘‘
Бібліотека-філія с. Голокам‘янка
Публічної бібліотеки Рава-Руської міської ради долучається до літературного челенджу ,,Барвисті читання‘‘.
Правила дуже прості:
1. Завітайте у бібліотеку і оберігають книжку на свій смак
2. У книжці ви знайдете кольорові закладки, які на думку бібліотекаря відображають гаму емоцій, які може викликати у вас ця книга: радість, смуток, любов та цитата ( думка, яка саме для вас є особливою)
3. Пропонуємо вам, шановні користувачі бібліотеки у процесі читання використати ці закладки і відзначити моменти, які вас вразили найбільше і відзначити закладками відповідного кольору
Читачка бібліотеки обрала для себе книгу чудової української письменниці С. Талан «Зловити промінь щастя» і відзначила ті місця у книжці, які зачепили її душу.
Твори С. Талан душевні, проникливі, часто сповнені трагізму. Часто авторка звертається до тематики непростих людських стосунків та теми війни.
Коротко про роман «Зловити промінь щастя», головні герої - це вихованці війни, вони мали за розкіш одяг і взуття, за щастя — відвідини кінотеатру на зекономлені на їжі копійки… Вони мріяли, закохувалися, одружувалися й не ділили дітей на своїх і чужих… Коли Марія та Роман побралися, вони були ще зовсім молоді, але душами вже починали сивіти: далося взнаки життя під час німецької окупації. Насильство, знущання, голод, смерть проносилися перед дівчачими і хлопчачими очима... У цій війні за людську гідність і право на спокійну старість…
Завітайте у бібліотеку, візьміть будь яку книгу і відзначте улюблені моменти кольоровими закладками.
«Знай, Люби і бережи!»
– Я квітую, – каже квітень, –
Квітом луків і гаїв.
Листя зграйками на вітах
Жде-чекає солов’їв.
– Я квітую! – квітень каже, –
Весно-сестро, пам’ятай,
Що довік бажання наше –
Прикрашати рідний край.
М. Сингаївський
Квітень – чудовий весняний місяць, який приносить оновлення та пробудження. Це чудовий час, щоб подбати про навколишнє середовище та насолодитися красою природи.
22 квітня світова спільнота відзначає Міжнародний день Матінки-Землі.
Земля - наша годувальниця, наш спільний дім, в якому створені Богом для нас абсолютно унікальні умови, що дозволяють нам не тільки виживати, але й насолоджуватися життям у всій її красі і різноманітності.
Вперше День Землі був відзначений у 1970 році, і з того часу його проводять щороку 22 квітня. Це свято чистої Води, Землі й Повітря, яке має на меті об’єднати людей планети для захисту навколишнього природного середовища.
Традиційно у цей день висаджують саджанці дерев.
В Україні з давних часів навесні була традиція насаджування дерев, щоб підтримувати та зберігати ліси та парки.
У новій незалежній Україні, починаючи з 1998-го року в третю суботу квітня відзначається національне свято «День довкілля».
Цього року День довкілля в Україні відзначали 20 квітня. Голлвною метою свята є підвищення рівня свідомості українців в питаннях, що стосуються збереження безпеки навколишнього середовища. Охорона довкілля - система заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, збереження особливо цінних та унікальних природних комплексів і забезпечення екологічної безпеки.
Завданням нашого покоління є розповідати дітям про те, що кожен може зробити свій внесок в збереженні природи та покращенні екологічної ситуації на нашій планеті.
У бібліотеці-філії с. Голокам’янка у цей день провели бібліо-бульвар під назвою «Я хочу, щоб яскравим цвітом планета чарувала нас!», маленькі читачі провели чудово час на подвір‘ї біля бібліотеки: пограли в ігри, почитали та назбирали букети чудових весняних квітів.
Також до уваги юних читачів у бібліотеці представлено виставку-заклик «Знай, Люби і бережи!»
«Таємниці космосу»
12 квітня вся світова спільнота відзначає Всесвітній день авіації й космонавтики (Міжнародний день польоту людини в космос). В Україні цього дня вшановують працівників ракетно-космічної галузі України згідно з указом Президента України від 13 березня 1997.
Метою свята є вдячність працівникам української космонавтики за старанну працю у створенні техніки, проведенні наукових досліджень. Адже саме українцям належить ідея міжпланетних перельотів й розвинення ракетної теорії.
Пізніше, 7-го квітня 2011 року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція № 65/271, в якій 12-те квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос.
Враховуючи ризики, фізичні та інтелектуальні навантаження, гігантську працю і безпрецедентну самовідданість всіх, хто створював для нашого людства цю сміливу можливість, хотілося б щоб наукові дослідження сприяли все новим цікавим відкриттям.
Яскраві успіхи космонавтики - закономірний результат самовідданої праці багатьох тисяч людей, десятків трудових колективів, які роблять все від них залежне в ім’я прогресу космічної галузі.
Першим українцем у космосі був наш земляк - Павло Романович Попович. Він дуже любив рідне місто, де народився, де минули його дитинство та юність. Часто приїжджав в Україну. Не забував рідну мову і українську пісню. В одному інтерв'ю космонавт зазначив: «Якщо уважно проаналізувати, космонавтика походить з України. І я українець, і пишаюся цим»
Першим космонавтом незалежної України став - Леонід Каденюк, який відправився у космос 19 листопада 1997 року.
12 квітня у бібліотеці-філії с. Голокам’янка відбувся літературний планетарій під назвою «Небо зоряне рясніє, таємниче і глибоке». Бібліотекар розповіла про історію свята та про внесок українців у розвиток ракетно-космічної галузі. Також до уваги користувачів представлена тематична викладка літератури «Таємниці космосу». Запрошуємо до читання.
«Птахи - які ви різні та цікаві»
Щорічно 1 квітня відзначають Міжнародний день птахів, який проходить в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Саме 1 квітня 1902 р. була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів. Вона набула чинності 12 грудня 1905 року і стала першою міжнародною конвенцією в області захисту навколишнього середовища.
Міжнародний день птахів символізує повернення перелітних птахів на рідну землю, що означає остаточний прихід весни.
За традицією в цей час в очікуванні пернатих розвішуються шпаківні та інші «пташині будиночки».
Наука, що займається вивченням птахів, називається орнітологією. Тому цей день став також неофіційним професійним святом людей, які знають все про особливості птахів і їх потреби.
Пропонуємо до уваги наших читачів кілька цікавих фактів про птахів.
•Вважається, що птахи походять від динозаврів групи тетрапод, і археологи дійсно знаходять скелети перших птахів, близькі за будовою до ящірок. І навіть саме пір'я, що покриває пташині тіла, є просто видозміненими лусочками!
•Науці відомо понад 10 000 різновидів птахів. Це робить їх найбільш різноманітною групою тварин.
•У зв'язку з тим, що політ вимагає великих витрат м'язової енергії, рівень обміну речовин у птахів надзвичайно високий і потреба в їжі величезна. Її денна норма становить 12-28% від загальної маси тіла птаха.
•Дихальна система птахів вважається однією з найскладніших серед усіх груп тварин, оскільки під час польоту їх організм потребує посиленого газообміну.
•У деяких видів птахів поле зору досягає майже 360°.
•У птахів дуже розвинена турбота про потомство — крім будівництва гнізда і насиджування кладки, вона також проявляється у вигодовуванні пташенят, зігріванні й захисті їх від погодних умов.
Це все і багато іншого ви можете прочитати у тематичній добірці книжок «Птахи - які ви різні та цікаві», яку для вас підготували у бібліотеці-філії с. Голокам’янка.
«Сторінками Червоної книги»
Червона книга України — це основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові й практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.
До Червоної книги України заносяться види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виняткової (морської) економічної зони, і знаходяться під загрозою зникнення.
Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території України.
З 9 квітня 2021 року до Червоної книги України занесено 1544 види, з них 687 тварини й 857 – рослинний світ.
Державне управління, регулювання та контроль збереження видів, занесених до Червоної книги України здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України та інші державні органи.
Зловживання використанням природних ресурсів, забруднення у поєднанні з браконьєрством та незаконною вирубкою лісів призводить до зникнення все нових видів.
Особливо сьогодні, в умовах війни, коли ворожа навала знищує все живе на нашій землі, тваринний та рослинний світ став ще вразливішим.
Наше завдання - виховати любов та дбайливе ставлення до природи як до рідного дому, бажання зберегти природу для нащадків!
У бібліотеці-філії відбулася годинка цікавинки під назвою «Сторінками Червоної книги»
Перегляд гарно ілюстрованих книг може допомогти дітям полюбити природу і науку про неї, усвідомити, що зелене диво Землі - рослини - у небезпеці та, якщо їх не охороняти, багато які з них можуть зникнути.
«Поезія - музика душі»
Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі
Ліна Костенко
Поезія – це мова, яка зачаровує, надихає, спонукає до нових звершень і допомагає знайти розв'язання особистих проблем, про які знаєш тільки ти.
Це мова, якою володіють лише обрані… Поети - це люди, які володіють дивовижним талантом звичайні слова перетворювати у потоки любові та радості, які викликають у людей море захопливих емоцій. Поезія об’єднує покоління, епохи, культури, нації.
23 березня у бібліотеці-філії с. Голокам’янка відбулася година поезії під назвою «Поезія - музика душі» присвячена Всесвітньому дню поезії, також у бібліотеці діє тематична виставка під такою ж назвою.
Завітайте у бібліотеку та пригорніться серцем до поезії наших земляків.
«Не можна без казки у світі нам жити»
А казка, діти, справжнє диво,
Там подвиги й пригоди є.
Вона кінчається щасливо,
Там місце кожному своє.
І мудрість в ній перемагає,
І щедрість, і любов свята.
Хай кожен з вас запам’ятає,
Що править світом — доброта.
Н. Красоткіна
Нарешті ми дочекались весни. Весна – це найчарівніша пора року. Символ відродження, нового життя і сподівань. Перші ознаки весни — сонце починає гріти сильніше, повітря стає тепліше, дні стають довшими, а ночі коротшими. Дорослі та діти частіше й більше часу намагаються проводити на свіжому повітрі.
Ще одним гарним способом весняного відпочинку є спільне читання казок. Читання – це чудовий спосіб покращити взаємини з дитиною. А проводячи таким чином з дитиною дозвілля, теплі спогади залишаться на все життя.
Діти, яким батьки прищепили любов до читання, завжди знайдуть для себе корисне та захопливе заняття. Для них найкращим дозвіллям стане прочитання книги, ніж, наприклад, марна трата часу в інтернеті.
У бібліотеці-філії с. Голокам’янка діє ілюстративна виставка «Не можна без казки у світі нам жити», де кожен може обрати казку на свій смак.
17.03.2024 р.
«Велич Кобзаревого слова»
9 березня 2024 року виповнилося 210 років від дня народження українського письменника, художника, громадського діяча Тараса Григоровича Шевченка.
Тарас Шевченко – є одним з найвидатніших поетів в українській літературі. Він зробив значний внесок у розвиток української поезії і став символом національної самосвідомості, символом вільної думки та борцем за свободу людини. Його творчість і досі вражає своєю глибиною та актуальністю.
Крім літературної діяльності, наш Геній був також видатним художником. Його картини, гравюри і малюнки відображають життя українського народу, традиції, звичаї та страждання. Він підняв українське мистецтво на новий рівень і став його невіддільною частиною.
Сьогодні, як багато років тому пророчі Шевченкові слова є актуальними і правдивими, вони допомагають у навчані та долають перешкоди і додають відваги у важкі моменти.
У бібліотеці-філії с. Голокам’янка відбулися поетичні читання «Велич Кобзаревого слова», а також оформлена однойменна книжкова виставка
09.03.2024 р.
«Лесю впізнаємо і в поезії і в казці»
25 лютого 1871 року народилася Лариса Петрівна Косач, відома за своїм літературним псевдонімом як Леся Українка. Поетеса, письменниця, перекладачка, діячка українського національного руху. Леся Українка народилася в родині дворян у Новограді-Волинському. Її мамою була письменниця Олена Пчілка, а батьком – дворянин та меценат Петро Косач.
У сім'ї, окрім Лариси, було ще 5 дітей. Косачі були творчими та добре освіченими людьми, любили літературу та мистецтво. У дитинстві Леся часто слухала українські народні оповідання від матері та дізналася від неї про мавок. Це породило у майбутній поетесі любов до народної творчості.
У 1881 році у віці 10 років Леся сильно захворіла після купання на Водохреща. У неї розвинувся туберкульоз і почалися болі в руках та ногах. Після цього поетеса до кінця життя мучилася через слабке здоров'я та часті хвороби.
Померла Леся Українка у віці 42 років у 1913 році в Грузії, де лікувалася. За кілька днів вона була похована в Києві на Байковому кладовищі.
У бібліотеці-філії с. Голокам’янка відбулась година поезії , «Лесю впізнаємо і в поезії і в казці».
Бібліотекар розповіла про нелегку історію життя відомої поетеси і всі читали поезію Лесі Українки.
Також у бібліотеці представлена розгорнута тематична виставка присвячена творчості Лесі Українки
«Мова в серці народу, в душі країни»
Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.
Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.
Мова -це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.
У бібліотеці-філії с. Голокам‘янка відбулась літературна мозаїка «Мова в серці народу, в душі країни». Бібліотекар провела коротку розповідь про історію свята, присутні читали вголос та грали у надзвичайно цікаву та пізнавальну гру «Цікаве про мову»
На завершення діти виготовили паперу кольорових драконів, які є символом цього року.
21.02.2024 р.
День Героїв Небесної Сотні
20 лютого вшановують День Героїв Небесної Сотні. Щороку у цей день ми згадуємо тих, хто загинув під час Революції Гідності в боротьбі за свободу людини та європейське майбутнє України.
Небесна Сотня - це 107 загиблих героїв, які загинули у лютому 2014 року. Це люди різних національностей, віросповідання, освіти та віку.
Герої Небесної Сотні першими загинули і війні з росією. Вони є уособленням людської, громадянської та національної відваги і самовідданості.
У бібліотеці-філії с. Голокам’янка відбулася година пам‘яті «Час пливе, а пам’ять залишається». Бібліотекар провела історичну розповідь про страшні події, які відбувались у лютому 2014 року і в пам‘ять про загиблих Героїв Небесної Сотні запалили свічки біля фігури Матері Божої.
Також у бібліотеці ви можете переглянути літературу на дану тему.
«Соборність України під прапором волі»
В бібліотеці-філії с.Голокам’янка, проведено Абетку історичної пам’яті «Соборність України під прапором волі».
Усі присутні були одностайні, що в далекому 1919 році Акт Соборності відобразив потужний потенціал ментальності національної політичної еліти, навернув до зростання загальнодержавної свідомості і патріотизму українців. Ідея соборності українських земель і нині в умовах російської агресії залишається інтегральним чинником єдності України.
21.01.2024 р.
"Подорож у незвичайну країну книги!"
Хвилинка радісного читання "Подорож у незвичайну країну книги!" відбулась в бібліотеці с.Голокам’янка . Також було викладено добірку книг для дітей, які варто читати взимку, аби знайти в душі гармонію і мати гарний настрій.
15.01.2024 р.
«Відійде у спогад осені краса…»
ПІЗНЯ ОСІНЬ
Зірвався вітер, листя розкидає
І по землі розмашисто жене.
На небо чорна хмара насуває,
Ось дощ осінній затяжний сипне.
Все буде мокнути і мерзнути довкола.
І золото осіннє пропаде.
Та й так земля вже зовсім-зовсім гола —
Ні квіточки ніякої ніде.
І будуть сірі фарби переважно.
Одного кольору земля і небеса.
І вітер завиватиме протяжно,
Відійде в спогад осені краса.
Н. Красоткіна
Цього року природа подарувала нам чудову, теплу золоту осінь. Але ще трошки і землю вкриє сніг та прийдуть морози…
У бібліотеці-філії с.Голокам‘янка відбулась година гарного настрою «Відійде у спогад осені краса…»
Бібліотекар провела голосне читання казок та допомогла маленьким читачам оформити патріотичні букети з осінніх квітів
19.11.2023 р.
У світі казки чарівної
Казка -вигадка всяк знає,
Але казка - дивина.
В ній усе не так буває
І потрібна всім вона
Н. Красоткіна
Казка - це дивовижна країна у якій живуть чарівні істоти, принци та принцеси, звірі вміють розмовляти, а природа навколо оживає…
Казка допомагає дітям побачити зло і як з ним боротись, адже Казка - це країна де добро завжди перемагає зло.
За висловом В. Сухомлинського «Завдяки казці дитина пізнає світ, не лише розумом, але й серцем»
У бібліотеку-філію с. Голокам‘янка завітали маленькі читачі на бібліогру «У світі казки чарівної». Бібліотекар провела вікторину, діти відгадувати загадки, читали та спілкувались. Кожен взяв улюблену казку додому.
6.11.2023 р.
День української писемності та мови
27 жовтня відзначають День української писемності та мови - це свято розвитку державної мови.
За релігійним календарем у цей день вшановують пам‘ять преподобного Нестора-Літописця, та творців слов‘янської писемності Кирила і Мефодія.
Раніше це свято відзначали 9 листопада, але з переходом на новий церковний календар дата змінилась.
Вважається, що саме з Нестора-Літописця починається писемна українська мова. Він є автором «Повісті Минулих Літ», яка є найдавнішою пам‘яткою історії, мови та літератури українського народу.
За всю історію свого існування українська мова терпіла постійні переслідування, пережила багато циркулярів, указів, постанов та ухвал про заборону…
Але наша мова все витерпіли і вистояла, і вистоїть ще не одну битву…
Розмовляючи українською мовою -ми наближаємо Перемогу
27.10.2023 р.
,,Ох, вже ця осінь, чудова пора‘‘
,,Ох, вже ця осінь, чудова пора‘‘ під такою назвою у бібліотеці-філії с. Голокам‘янка відбулись осінні бібліорозваги. Маленькі читачі грали у ігри на вулиці, ловлячи останні промінці осіннього сонця, а потім перейшли у бібліотеку.
Кожен мав можливість зіграти роль вчителя, або бібліотекаря, грали у гру ,,Весела абетка’‘, а потім всі разом читали книжки.
Гарно провели час у колі друзів, що може бути кращого.
23.10.2023 р.
5 вересня виповнюється 100 років від дня народження Грицька Бойка, відомого українського дитячого поета.
Григорій Пилипович Бойко (1923-1978) народився на Донеччині. Писав для дітей поеми, вірші, скоромовки, лічилки, загадки, п‘єси-казки. Письменник видав близько 100 книжок для дітей.
Грицько Бойко, як ніхто інший вмів не просто розважити маленьких читачів, але й дотепно і незлобливо показати різні вади дитячого характеру. Знаючи життя дітей і їхні звички, вподобання та вади Грицько Бойко вмів не образити своїм сміхом читача, а змусити його глибоко замислитися над своїми ,,гріхами‘‘.
Кращі твори поета перекладені багатьма мовами світу
,,Мандруємо в країну Знань‘‘
Літо, улюблена пора року усіх дітей, але ми перевернули останній літній листок календаря і перейшли у осінь… А це означає, що настав час відправлятись у подорож країною Знань.
У бібліотеці-філії с. Голокам‘янка для юних читачів було проведено бібліорозваги під назвою ,,Мандруємо в країну Знань‘‘.
Бібліотекар підготувала тематичну поличку ,,Книга - джерело знань‘‘, поспілкувалась з юними читачами на тему ,,Знання нам відкриває стежку у майбутнє‘‘, де всі мали можливість поділитись спогадами про літні канікули, а також скласти плани на майбутнє. Бібліотекар пояснила важливу роль книг у житті людини, адже читання збагачує наше життя, робить його більш цікавим і наповненим та допомагає пізнавати світ.
Продовжили спілкування на свіжому повітрі де діти мали можливість почитати книжки та пограти у ігри.
05.09.2023 р.
Синьо-жовтий прапор для українців − це символ свободи і боротьби за незалежність.
23.08.2023р. у бібліотеці-філії с.Голокам'янка спільно з НД,було проведено конкурс дитячих малюнків "У жовто-блакитному вимірі".
Івана Купала
7 липня припадає свято Івана Купала - одне з найдавніших свят наших предків, яке відзначали у день літнього сонцестояння.
У давнину це було свято сонця і землі, свято вогню і води, а також свято духів природи мавки, чугайстри, марени, лісовики, домовики, їх усіх треба було задобрити.
Одним з давніх звичаїв, які дійшли до нашого часу - це плетіння вінків. Кожна дівчина виплітала свій вінок з урахуванням народної квіткової символіки: вінок Кохання, вінок Надії або вінок Відданості, залежно від набору трав і квітів.
У бібліотеці-філії с. Голокам'янка відбулась краєзнавча веселка,, На Івана Купала дівчата віночки виплітали".
Діти назбирали польових трав, сплели віночки. Бібліотекар провела пізнавальну розповідь про давні купальські звичаї та легенди. Також діти взяли участь у краєзнавчій вікторині та розмальовували міфічних персонажів,, Духи легенд". Захід проведено спільно з Народним домом.
Конституція України - це не лише Закон законів,це серце,ядро подальшого розвитку і вдосконалення суспільства.Вона увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії,гарант незалежності і соборності України.
28 червня в рамках святкування Дня Конституції України у бібліотеці-філії с.Голокам'янка спільно з НД проведено історичний колаж " Історія української Конституції"
Книжково-інформаційний перегляд літератури закріпив набуті знання дітей про Основний Закон України.
,,Еріх Марія Ремарк: Про Життя, Кохання І Війну”
,,Еріх Марія Ремарк: Про Життя, Кохання І Війну”
22 червня 1898 народився Еріх Марія Ремарк - один з найвідоміших німецьких письменників XX століття.
Ремарк народився в місті Оснабрюк, в католицькій робітничій родині. При хрещенні отримав ім'я Еріх Пауль, але у 1918 році, після смерті матері, Анни Марії Ремарк -у пам'ять про матір - змінив своє ім'я на Еріх Марія.
У віці 18 років був мобілізований на фронт Першої світової війни. Пісоя війни працював бібліотекарем, бізнесменом, редактором в журналі ,,Echo Continental” і навіть продавцем надгробків, органістом при каплиці в лікарні для божевільних.
У 1931 р. Ремарка номінували на Нобелівську премію, проте, через опір з боку політичних сил Німеччини, нагороди письменник не отримав. У 1933 р. рятуючи своє життя, перебрався до Швейцарії. З приходом Гітлера до влади в Німеччині Ремарка примусово позбавили німецького громадянства.
Помер 25 вересня 1970 р. у місті Локарно. Похований на швейцарському цвинтарі Ронко в кантоні Тічино.
Твори Е. М. Ремарка користувалися неймовірною популярністю у післявоєнні роки і сьогодні не менш популярні. Його персонажі — мужні фронтові офіцери, полонені концтаборів, які не втрачають надію, і знедолені мігранти. Книги Еріха Марії Ремарка справедливо вважаються найкращими творами минулого століття.
Роман ,,На Західному фронті без змін” вважається найпопулярнішим антивоєнним романом. Автор написав його на одному диханні — всього за шість тижнів. За романом був знятий фільм, який отримав одразу два Оскари.
Своїй сестрі , яку стратили нацисти, він присвятив роман ,,Іскра життя”.
Романи ,,Три товариші”, ,,Тріумфальна арка”, ,,Час жити і час помирати” та інші багато разів видавалися різними мовами , зокрема й українською.
21.06.2023 р.
Щасливе дитинство – це друзів багато,
З якими і будні минають, як свято!
Це щедрі сюрпризи і здійснені мрії,
Казкові бажання і щирі надії…
Щасливе дитинство – в щасливій родині,
Яка все найкраще плекає дитині!
Благаєм, дорослі, зробіть все можливе,
Щоб квітло у світі дитинство щасливе!!!
Дитячий день пам’ятна дата, що відзначається щорічно на честь дітей, вперше був проголошений в Женеві під час Всесвітньої конференції з питань захисту дітей. У багатьох країнах 1 червня відзначається Днем захисту дітей. Свято має на меті сприяти взаємному обміну та взаєморозуміння між дітьми, а також ініціювати дії з метою сприяння та сприяння добробуту дітей світу.
У бібліотеці філії с. Голокам’янка відбувся день веселих затій під назвою ,,Наші діти – найдорожчий скарб на світі”. Протягом дня маленькі користувачі бібліотеки мали можливість малювати, грати у різні ігри і звичайно ж читати книжи.
03.06.2023 р.
Своїй мамі скажу я ,,Спасибі!”,
За народження своє на землі.
За безсонні і довгі ночі,
Й безтурботні щасливі дні.
Ти - земний мій ангел-хранитель.
Мій наставник і краща подруга!
Я завжди тебе буду любити!
Хай ніколи не взнаєш ти туги!
Мама - найважливіша людина в нашому житті, яка завжди підтримає і любитиме свою дитину. Щороку у другу неділю травня українці відзначають День матері, щоб подякувати мамі за все та порадувати її теплим побажанням.
Встановити це свято запропонувала американка Анна Джервіс 1908 року. Цьому передувала трагічна подія - померла її мати. Джервіс захотіла, щоб усі діти планети щорічно вшановували своїх мам і дякували їм. Вона довго писала листи з пропозицією визнати свято і досягла свого. 1910 року штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Згодом свято стало популярним у всьому світі.
У бібліотеці-філії с. Голокам’янка відбулась літературна мозаїка ,,Мама – найдорожче слово в світі!”. Всі учасники мали можливість поділились історіями про своїх матусь, а також переглянути літературу про маму: хтось прочитав вірш, а хтось повчальну історію. Захід був проведений спільно з Народним домом.
15.05.2023 р.
Всесвітній день здоров'я
7 квітня щорічно відзначають Всесвітній день здоров'я, розпочинаючи з 1950 року.
Свято спрямоване на те щоб привернути увагу громадськості до проблем зі здоров'ям. Навчити людей, що профілактика та увага до свого здоров'я може запобігти виникненню хронічних захворювань і здоров'я може мати дуже високу ціну. Що заняття спортом та відмова від шкідливих звичок може подовжити наше життя.
У бібліотеці-філії с. Голокам'янка відбулась година творчого дозвілля під назвою ,,100 запитань про наше здоров'я". Бібліотекар провела інформ хвилинку та розповіла дітям, що здоров'ям не можна нехтувати і слідкувати за собою слід розпочинати ще з дитинства. Присутні мали можливість проявити фантазію будуючи різні фігури з конструктора, а також малювали малюнки на тему здорового способу життя.
У цей день ми бажаємо своїм користувачам та усім надійно берегти своє здоров'я, тим хто зараз хворіє - швидшого одужання, всім бути здоровими та життєрадісними. Мирного неба та Перемоги
Олесь Гончар народився 3 квітня 1918 р. в с. Ломівці, в передмісті Дніпропетровська. Закінчив семирічку у сусідньому селі, Харківський технікум журналістики. З 1937 р. активно починає друкуватися у періодиці. У 1938 р. вступає до Харківського університету. Вступає до аспірантури при Інституті літератури ім. Шевченка АН УРСР. У 1963 р. за роман «Тронка» присуджено Ленінську премію. Виступав, як літературознавець, історик мистецтва, критик. У 1959-1971 р. очолював Спілку письменників. Відроджував українську культуру, мову та націю.
Письменник був не з тих, хто пише романи щорік, після написаних за три роки «Прапороносців», він створив за майже 30 років вісім романів. Постійно удосконалював свої тексти, правив навіть надрукований твір. Відтак, друге видання, третє – всюди є відмінності, порівняно з початковим журнальним варіантом.Помер 16 липня 1995 року.Творчість: повість «Стокозове поле» роман «Людина і зброя» книжка «Фронтові поезії» роман «Прапороносці» повість «Земля гуде» новела «За мить щастя» збірка «Новели» повість «Микита Братусь» роман у новелах «Тронка» роман «Собор» та інші.
01.04.2023 року з нагоди 105-ти річчя від дня народження Олеся Терентійовича у бібліотеці с.Голокам‘янка була оформлена виставка-портрет «Олесь Гончар -художник слова». До уваги користувачів була представлена література про життєвий і творчий шлях українського письменника.
,,Чарівне слово Кобзаря”
У перші березневі дні ми знову згадуємо Великого сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка. З нагоди 209-ї річниці від дня народження Великого Кобзаря у бібліотеці-філії с. Голокам’янка було проведено літературну годину ,,Чарівне слово Кобзаря” та оформлено книжкову виставку ,,Він світоч наш і мова наша вічна”.
Учні молодших класів щиро і зворушливо читали вірші поета, а бібліотекар для всіх присутніх прочитала уривок з поеми ,,Причинна”. Учасники заходу мали можливість доторкнутися серцем і душею до невмирущої поезії Кобзаря, що став славою і гордістю українського народу, його заповітною душею і безсмертною піснею.
Минатимуть роки, спливатимуть роки, а Шевченко залишиться в пам’яті нащадків, бо є і буде Україна і український незламний народ, який пам’ятає слова Кобзаря:
І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вільній, новій.
Не забудьте пом’янути
Не злим, тихим словом.
«Ти себе Українкою звала»
25.02.2023
«Ти себе Українкою звала»
Леся Українка-поетична квітка нашої прекрасної землі,вона була, є і буде нашою славою,нашою гордістю,однією з найповнозвучніших струн душі українського народу.
Саме з нагоди славетної дати,152-річчя з дня народження відкрити для себе Лесю Українку,ближче познайомитися з творчою діяльністю,особистим життям поетеси читачі бібліотеки с.Голокам‘янка ознайомились з тематичною поличкою»Співачка досвітніх вогнів»Діти залюбки розказували вірші.
Тож,пам‘ятаймо,про справжню доньку України,пишаймося нею,берімо все найкраще від неї!
,,Краса України і матері мова лунає у пісні і в серці дзвенить”
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче і миліш
І дорожче в час недолі?
Рідна мова! Рідна мова!
О. Олесь
Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку. В умовах війни в Україні наша Мова є зброєю у боротьбі за Незалежність та є символом нашої Незламності
18 лютого у бібліотеці-філії с. Голокам’янка відбулася година спілкування присвячена Міжнародному дню рідної мови під назвою ,,Краса України і матері мова лунає у пісні і в серці дзвенить”.
Усі користувачі, які прийшли до бібліотеки мали можливість поспілкуватись і переглянути книжкову виставку.
Тематична виставка ,,Жуль Верн – письменник, мандрівник”.
8 лютого виповнилось 195 років від дня народження Жуль Верна французького письменника, автора серії пригодницьких романів,якого вважають одним із засновників жанру наукової фантастики.
Жуль Верн належить до найбільш читаних у всьому світі, його творчість відображає прагнення до пізнання і віру у наукові досягнення, що характеризують ту епоху. У своїх романах письменник обробляє міфи і фантазії XIX століття. Хоча він і звеличує науку, таємничі сили природи грають в його романах важливу роль. Герої романів - це, частенько, винахідники і дослідники, які відкривають приховане значення речей.
Найбільш популярними є романи ,,П’ятнадцятирічий капітан”, ,,Діти капітана Гранта”, ,,20000 льє під водою”, ,,Навколо світу за 80 днів” тощо.
У бібліотеці-філії с. Голокам’янка до уваги користувачів представлена тематична виставка ,,Жуль Верн – письменник, мандрівник”.
,,Україна – Соборна держава”
22 січня – день Соборності України, свято яке щороку відзначається в день проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР у 1919 р. офіційно в Україні відзначається з 1999 р.
Ідея соборності бере свій початок з давніх часів. За ідею Соборності боролисб наші славні козаки та гетьмани, великі історичні діячі та мислителі. Тільки на початку ХХ ст. борцям за свободу України вдалося проголосити Акт Злуки, об’єднання українських земель у єдину, велику країну.
21 січня 1990 р. патріоти організували ,,живий ланцюг на честь свята єдності.
У бібліотеці-філії с. Голокам’янка до вашої уваги представлена тематична викладка літератури ,,Україна – Соборна держава”
,,Різдвіною стежкою до щастя й добра”
Зима в Україні це період чудових релігійних свят, які несуть у наші душі любов, надію та віру у краще.
Розпочинає святковий цикл 7 січня Різдво Христове – найбільше свято в історії людства, яке знаменує народження Ісуса Христа – Сина Божого та Спасителя людства. Кожна українська родина дотримується наших унікальних традицій та звичаїв.
Наступним є 14 січня – день пам’яті Василія Великого, який вважається покровителем землеробства, тому головним обрядом було засівання осель збіжжям. До сьогоднішнього дня зраненька посівальники ходять від хати до хати з побажаннями всього найкращого і посівають.
Завершальним святом різдвяно-новорічного циклу є Водохреща, або Йордан – свято Богоявлення Господнього. В цей день відбулося хрещення Ісуса Христа в ріці Йордан Іоаном Хрестителем. У кожному храмі здіснюється освячення води і вважається, що ця вода має цілющу дію і є найбільшою святинею у домі.
Багато цікавого про традиції українського народу можна передивитись у бібліотеці-філії с. Голокам’янка де підготували тематичну поличку ,,Різдвіною стежкою до щастя й добра”.
Бібліотеку відвідали колядники та щедрівниці з побажаннями здоров’я та добробуту, але цього року прозвучали також побажання миру та перемоги. Передаємо ці побажання нашим користувачам і гостям бібліотеки. Миру, добра та Перемоги! Христос ся Рождає!
300 років від дня народження Григорія Савовича Сковороди
3 грудня 2022 року виповнюється 300 років від дня народження Григорія Савовича Сковороди - видатного українського філософа, просвітитетеля-гуманіста, поета, музиканта та педагога.
Г. Сковорода присвятив все своє життя розвитку власної філософії і став основоположником не лише української, але й світової філософії, яка будувалась на основі Святого письма та ідеях мислителів давнини .
Дослідники творчості Г. Сковороди підкреслюють, що його філософія постала саме з української духовності.
У своїй творчості автор поєднував духовно-слов'янську, українську та російську мови. За життя не надрукував жодного твору.
Останні роки життя Г. Сковорода хворів і помер у маєтку свого друга поміщика А. Ковалевського у с. Іванівка ( сьогодні Сковородинівка, Золочівського району на Харківщині). Перед смертю заповів зробити на могилі запис ,,Світ лови мене, та не спіймав", що й було виконано.
6 травня 2022 року російські окупанти знищили музей Г. С. Сковороди у с. Сковородинівка. Після перемоги будівлю прийдеться повністю відбудувати. Найцінніші експонати не постраждали, тому що попередньо були заховані у безпечному місці.
,,Скорботна свічка пам'яті святої"
Кожного року у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам'ять жертв Голодоморів.
Кількість жертв Голодомору 1932-1933 рр коливається від 3 до 7 млн осіб. Через те, що радянська влада намагалась приховати правду про Голодомор, історикам дуже важко визначити реальну кількість загиблих.
Цього року вшанування пам'яті жертв геноциду українського народу відбувається під час повномасштабної війни росії проти України, коли ворог знову використовує проти нашого народу свої нелюдські методи. Трагічні події сьогодення нагадують нам, як важливо зберігати пам'ять про усіх загиблих.
У бібліотеці-філії с. Голокам'янка Публічної бібліотеки Рава-Руської міської ради підготовлена виставка-інсталяція під назвою ,,Скорботна свічка пам'яті святої". Тут запалена свіча пам'яті про загиблих, а також всі бажаючі можуть переглянути літературу, яка описує важкі події історії України.
,,Українське диво барвінкове - дзвінка, співоча рідна мова"
Велична, щедра і прекрасна мова.
Прозора й чиста, як гірська вода,
Це України мова барвінкова,
Така багата й вічно молода.
Рідна мова, мов гірська вода,
Рідна мова вічно молода,
Рідна мова, в серці з ранніх літ
Гордо лине мова у політ!
Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й думи з ранніх літ,
Це мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине у політ!
Ю. Косинська
9 листопада в Україні щороку відзначається День української писемності та мови. За православним календарем - це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця - послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
У бібліотеці-філії с. Голокам'янка Публічної бібліотеки Рава-Руської міської ради відбувся літературний дайджест під назвою ,,Українське диво барвінкове - дзвінка, співоча рідна мова". Бібліотекар розповіла дітям про історію свята, показала словники, в яких можна знайти значення різних слів та всі по черзі мали можливість долучитись до голосного читання поезії про рідну мову.
Також у бібліотеці представлена тематична поличка ,,Наша мова пісня і в словах любов"
,,Розумна обережність - запорука здоров'я"
З настанням осені дні стають все коротшими, а вечори все довшими. Погода все частіше приносить нам не дуже приємні сюрпризи у вигляді дощів та ранкових приморозків. Необхідно теліше одягатись, уважно поводитись на вулиці та дотримуватись усіх правил безпеки життєдіяльності
У бібліотеці-філії с. Голокам'янка Публічної бібліотеки Рава-Руської міської ради відбулась бесіда-вікторина ,,Розумна обережність - запорука здоров'я", яка мала на меті нагадати маленьким користувачам про правила поведінки на дорозі, і визначити чи знають діти, як треба реагувати при виникненні небезпечних ситуацій.
Бібліотекар у ігровій формі розповіла про основні правила поведінки пішоходів, а діти без жодної помилки відповідали на запитання вікторини. Діти знають, як слід поводитись на вулиці, як слід реагувати у випадку небезпеки і знають куди звертатись у таких випадках.
,,Осінні фантазії"
Осінь наша, осінь -
Золота година,
Неба ясна просинь,
Пісня журавлина
Бабиного літа
Довгі, білі коси...
І дорослі й діти
Люблять тебе осінь
Осінь продовжує свою чарівну ходу, все навколо буяє різними барвами. Листя на деревах з зеленого стало золотим, завершується сезон збору урожаю, а сади буяють багатством осінніх квітів: чорнобривці, троянди, хризантеми.
У бібліотеці -філії с. Голокам'янка Публічної бібліотеки Рава-Руської міської ради відбувся майстер-клас ,,Осінні фантазії". Бібліотекар разом з дітьми виготовляли квіткові композиції зі сухого листя та осінніх квітів.
До уваги читачів також представлена тематична поличка ,,Осінь у бібліотеці"
,,Завітала в гості осінь"
До нас завітала чудова пора року - осінь. Осінь багата щедрими дарами та чарівними барвами.
Нині осінь нас чарує,
Неповторна, чарівна,
Різні барви нам дарує
І дивує нас вона.
Виглядає так казково
Восени і парк, і гай,
Розмаїттям кольоровим
Прикрашає осінь край!
22 жовтня у бібліотеці-філії с. Голокам'янка Публічної бібліотеки Рава-Руської міської ради відбулась година бібліорозваг, під назвою ,,Завітала в гості осінь".
У бібліотеці діти мали можливість переглянути книжки на осінню тематику, а бібліотекар ознайомила дітей з народними прикметами.
Гарна погода дозволила продовжити спілкування на вулиці, діти розгадували загадки, та читали вірші, збирали опале лист та грали в ігри. Завершився захід грою у футбол.
У жовтні відзначають Всесвітній день тварин. Цей день спрямований на привернення уваги до прав тварин та їхнього добробуту.
У бібліотеці-філії с. Голокам'янка Публічної бібліотеки Рава-Руської міської ради оформлена тематична поличка ,,Цікаве зі світу науки". Тут можна передивитись літературу про домашніх улюбленців та диких тварин, а також про екологічну ситуацію у всьому світі. Адже через зміни клімату та вирубку лісів гинуть тварини та рослини, навіть зникають цілі види.
По всьому світу проводять інформаційні заходи та акції, щоб привернути увагу до цих проблем.
,,Літо. Книга. Бібліотека"
29.08.2022/ В останні дні літа у біблітеці-філії с. Голокам'янка проводимо підсумки програми літнього читання ,,Літо. Книга. Бібліотека".
Наші користувачі читали багато і по різному: у бібліотеці та на природі, у свята та у будні, за шкільною програмою та для душі. Головне у центрі уваги завжди була книга.
Скоро школярі повернуться за свої парти, ви отримаєте нові підручники і дізнаєтесь багато нового та цікавого.
Не забувайте, що двері нашої бібліотеки відкриті для усіх і бібліотекар буде рада бачити усіх в гості.
Мирного неба! Слава ЗСУ!
Іван Якович Франко
27 серпня 1856 р. у селі Нагуєвичі на Дрогобиччині в сім’ї коваля народився Іван Якович Франко - видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, почесний доктор Харківського університету. Член Всеукраїнського Товариства ,,Просвіта”. Помер у Львові і похований на Личаківському цвинтарі.
Бібліотекар бібліотеки-філії с. Голокам’янка Публічної бібліотеки Рава-Руської міської ради провела літературну мозаїку ,,У світі Франкової казки”. Діти мали можливість ознайомитись з творами І. Я. Франка для дітей, прочитати казки та поспілкуватись.
Для дорослих користувачів у бібліотеці представлена тематична поличка ,,Каменяр української землі”